Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
заточувати — 1 дієслово недоконаного виду загострювати заточувати 2 дієслово недоконаного виду закочувати; заносити вбік … Орфографічний словник української мови
заточити — I див. заточувати I. II див. заточувати II … Український тлумачний словник
заточувальник — а, ч., тех. Той, хто заточує (див. заточувати I) що небудь … Український тлумачний словник
заточування — я, с., тех. Дія за знач. заточувати I … Український тлумачний словник
заточуватися — I ується, недок., тех. Пас. до заточувати I. II уюся, уєшся, недок., заточи/тися, точу/ся, то/чишся, док. 1) Хитатися, втрачати рівновагу. 2) розм. З їжджати, сповзати вбік. 3) перен., рідко. Заходити в глиб чого небудь; уклинюватися … Український тлумачний словник
гострити — (робити гострим), нагострювати, нагострити, вигострювати, вигострити, загострювати, загостряти, загострити, відгострювати, відгострити; точити, заточувати, заточити, наточувати, наточити, виточувати, виточити, відточувати, відточити, обточувати,… … Словник синонімів української мови
затачати — тачам, чаш, Ол. Заточувати, вкочувати. Перед змерком затачают віз до колешні … Словник лемківскої говірки
